Як зміниться старша школа з 2027 року? Усе про вибір профілів і нові можливості для учнів

Вибір профілів, предметів, практичне навчання і оновлення матеріально-технічного забезпечення — старша школа скоро зміниться. Що передбачає «Профільна»: реформа старшої школи, яка запрацює в Україні з 2027 року? Пояснюємо.

• Яким буде навчання в старшій школі?

Якою має бути старша школа, щоб, з одного боку, подобатися учнівству і задовольняти його запити, а з іншого, — відповідати потребам держави? Вона має давати учням якомога більше можливостей для вибору свого шляху. Як показало соціологічне дослідження (про нього далі), саме цього хоче учнівство в старших класах. Тому в старшокласників буде кілька можливостей:

1. Профіль навчання. Профільні предмети учнівство вивчатиме поглиблено.
2. Предмети / курси в межах профілю. Щоб ще більше індивідуалізувати вивчення обраного профілю, можна буде обрати окремі предмети.
3. Предмети / курси поза профілем. Кожен учень і учениця потребує всебічного розвитку, а тому вибирати предмети можна буде й поза профілем. Наприклад, учень математичного профілю зможе вибрати курси природничих наук, мистецтва, літератури тощо.

• Що буде обов'язковим?

Усе, що пов'язано з вивченням української мови і літератури, історії України, англійської мови та математики, фізичної культури й «Захисту України».

Це кожен громадянин повинен знати на належному рівні.

• Чи будуть школи спроможними запропонувати вибір предметів / курсів?

Вибір предметів / курсів удасться забезпечити завдяки навчальним програмам, над якими МОН уже почало працювати, а також створенню академічних ліцеїв. Це будуть переважно великі заклади освіти з кількома паралелями старших класів. Тож учнів можна буде обʼєднати в групи для вивчення різних предметів. Що більше їх на паралелі, то ширший вибір предметів можна запропонувати. Це особливо актуально для шкіл сіл і невеликих міст, де нині замала кількість учнів не дає змоги організувати справжнє профільне навчання.

• Чи залишиться можливість здобувати професію після 9 класу?

Так. Випускники 9 класів обиратимуть, де продовжити навчання, — в академічному ліцеї або закладі професійного спрямування. В останньому можна буде здобути професію або спеціальність паралельно з повною загальною середньою освітою. У студентів цих закладів теж буде можливість вибирати предмети, проте насамперед вони стосуватимуться обраної професії.

• Чи стане навчання в старшій школі більш практико-орієнтованим?

Це одна з головних цілей реформи: забезпечувати фундаментальність середньої освіти і водночас давати якомога більше прикладних знань і умінь. Для цього МОН працює над розробленням відповідних програм. Уже зроблено перший крок — уряд затвердив Державний стандарт профільної середньої освіти, що визначає, яких навчальних результатів мають досягти учні, навчаючись у старшій школі.

Окрім того, міністерство працюватиме над тим, щоб поступово забезпечити академічні ліцеї обладнанням для навчальних кабінетів і лабораторій. Наприклад, уже домовлено про підтримку Світового банку в межах проєкту «LEARN».

• Чи допоможуть учням зробити вибір профілю?

МОН працює над тим, щоб запровадити в школах посаду карʼєрного радника. Це будуть фахівці, які пройшли спеціальну підготовку і займаються консультуванням підлітків, їхнім супроводом у процесі особистісного визначення та професійного становлення.

Окрім того, упродовж 10 класу в учнів буде змога змінити профіль навчання, якщо вони зрозуміють, що помилилися з вибором. Адже в 10 класі буде найменше «профільних» уроків і найбільше обовʼязкових для всіх. В 11–12 класах кількість «профільних» і вибіркових уроків зросте.

• Коли чекати старт реформи?

Нині триває підготовка до реформи: напрацювання законодавства, планування мережі академічних ліцеїв, розроблення програм тощо.

1 вересня 2025 року почнеться пілотування реформи в окремих ліцеях усієї країни. Уже зараз колективи з 30 ліцеїв готуються до пілоту: створюють візії своїх закладів, співпрацюючи із закордонними ліцеями, аналізують потреби та можливості тощо.

1 вересня 2027 року перший потік Нової української школи почне вчитися в 10 класі за новими підходами. А влітку 2030 року буде перший випуск профільної старшої школи.

• Чому навчання в школі стане 12-річним?

Збільшення тривалості повної загальної середньої освіти не є новиною, адже було затверджено 2017 року. Перший потік учнів НУШ здобуває 12-річну середню освіту.

За змістовим наповненням додатковим є 10 клас. Саме там в учнів буде можливість надолужити можливі освітні втрати й остаточно визначитися з профілем навчання. У 10 класі буде найбільше уроків з обовʼязкових для всіх предметів, що дасть змогу, можливо, поглянути на предмети по-новому, які не подобалися раніше, й перевірити правильність вибору профілю. Якщо потрібно, можна буде змінити профіль навчання.

Для чого потрібна реформа?

Реформа — це відповідь на запити учнів і батьків, повʼязані з поліпшенням якості освіти в старшій школі. Згідно зі всеукраїнським соціологічним дослідженням, яке КМІС провів у партнерстві зі Швейцарсько-українським проєктом DECIDE на запит МОН:

- 91% старшокласників і 83% студентів закладів професійної (професійно-технічної) і фахової передвищої освіти хотіли б вибирати предмети;

- 50% опитаних учнів 10–11 класів займаються з репетиторами. З них 43% вважають, що навчання в школі недостатньо для вступу у ЗВО;

- 30% батьків старшокласників не задоволені якістю освіти;

- За словами більшості батьків і учнів, у школі здійснюється професійна орієнтація, щоправда, найчастіше про професії розповідають учителі. У школах не вистачає системного підходу до профорієнтації та різноманіття її методів;

- серед найголовніших змін для шкіл учні старших класів назвали: набувати вмінь, які знадобляться в житті (67%), самостійно вибрати предмети / курси (63%), зменшити кількість предметів (57%), осучаснити навчальні кабінети й лабораторії (53%).

                                   Реформа старшої школи: розвінчуємо міфи                                      та відповідаємо на запитання

Що таке реформа старшої школи й чому вона потрібна? З 2027 року в Україні запроваджується профільне навчання у старшій школі (10–12 класи). Це дасть учням можливість обирати профіль навчання і предмети / курси з огляду на зацікавлення та плани на майбутнє.

Ми зібрали найпоширеніші запитання, які ставлять учні, батьки, освітяни й громади про реформу старшої школи, розклали всі відповіді «по поличках», а також підготували добірку карток із чіткими поясненнями, щоб розвінчати міфи та припущення.

Докладніше про реформу «Профільна» читайте на сайті profilna.mon.gov.ua.

- Що таке реформа старшої школи й чому вона потрібна?

З 2027 року в Україні стартує профільне навчання у старшій школі (10–12 класи). Це частина реформи «Нова українська школа», мета якої — поліпшити якість освіти й дати учням можливість обрати профіль навчання, який відповідає їхнім зацікавленням та планам на майбутнє.

- Як відбуватиметься навчання згідно з реформою?

Учні отримають можливість обирати:

• профіль навчання;
• частково предмети / курси в межах профілю;
• предмети / курси поза профілем (для розширення світогляду).

Навчання відбуватиметься в академічних ліцеях, у яких має бути багато учнів на паралелі (орієнтовно 100). Саме так можна забезпечити вибір профілів і предметів / курсів — завдяки обʼєднанню учнів у групи. Окрім того, більшість ліцеїв мають бути відокремленими від 1–4 класів та бажано 5–9 класів.

- Чи означає реформа, що всі ліцеї будуть далеко від дому?

Планування мережі ліцеїв базується на ГІС-картографуванні та доступності. Максимальна відстань — до 30 км, у багатьох випадках — ближче (10–20 км). До ліцеїв буде організовано підвезення учнів.

За результатами дослідження, проведеного у 2024 році Київським міжнародним інститутом соціології на замовлення МОН і проєкту DECIDE (серед понад 80 тис. респондентів), 72% учнів 10–11 класів погодилися б навчатися в більш віддаленому закладі, якщо там створено кращі умови та забезпечено підвезення.

Більшість батьків також погодилася підтримати таку модель, якщо буде організовано підвезення, а відстань — прийнятною.

- Чи закриватимуть початкові школи й гімназії внаслідок реформи?

Реформа не стосується початкових шкіл (1–4 класи). Вони залишаються максимально наближеними до місць проживання маленьких учнів. Також реформа не має на меті закриття гімназій (шкіл до 9 класу).

Змінюється лише структура старшої школи — учні профільної школи (10–12 класи) навчатимуться окремо від початкової та за найкращого сценарію — від 5—9 класів.

 - Чи правда, що в ліцеях не буде 1–9 класів?

Повністю відокремлені ліцеї — це ідеал, до якого прагне реформа. Утім, ліцеї зможуть мати 5–9 класи за рішенням засновника. 

- Навіщо відділяти старші класи?

1. Учні старших класів мають освітні, соціальні й психологічні особливості, тому важливо вибудовувати інший підхід до навчання.
2. Більше свободи закладу: можливість відходити від класно-урочної системи, навчати у змінних групах або викладати курси впродовж кількох місяців, а не всього навчального року.
3. Традиція залишатися в 10 класі свого закладу освіти звужує вибір учнів. Натомість ознайомлення з іншими освітніми можливостями сприяє їхній самореалізації.

- Навіщо встановлювати вимоги щодо мінімальної кількості учнів у ліцеї?

Щоб у ліцеї було достатньо учнів для організації кількох профілів і вибіркових курсів. Це дає змогу кожному учню обрати те, що цікаво саме йому. Що більше учнівських груп можна створити, то більше варіантів навчання.

- Чи буде збережено безперервність освіти, якщо школи будуть поділені?

Модель «1–4 класи — початкова школа, 5–9 — гімназія, 10–12 — ліцей» успішно працює в більшості європейських країн. Безперервність освіти забезпечується не завдяки фізичній прив’язаності до одного закладу, а логічній послідовності етапів освіти, орієнтованості на індивідуальні потреби учнів та якості освітнього процесу на кожному рівні.

- Чи обмежить реформа можливості учнів із сільської місцевості?

Навпаки. Зараз діти в селах часто навчаються в маленьких класах з обмеженим вибором профілів (чи його відсутністю) і браком вчителів. Наприклад, на 5 вересня 2024 року три й більше предметів у селах викладали 20,72% учителів (у містах — 6,23%). Тобто в селах учителів набагато частіше довантажують годинами з інших предметів. Це тимчасовий вихід, коли не вистачає вчителів з певних предметів. Окрім того, так учителі отримують більше педагогічне навантаження, якого бракує в малій школі через відсутність великої кількості класів.

Така стратегія не може бути постійною і веде до погіршення якості освіти в довгостроковій перспективі. Ліцеї дадуть учням із сіл доступ до якісної освіти, ширшого вибору профілів, поглибленого вивчення предметів і сучаснішого обладнання. Окрім того, вони стануть центрами тяжіння для кваліфікованих учителів.